O dvanástich mesiačikoch / Дванадцять місяців
00:00
Rozprávku si môžete stiahnuť aj ako PDF súbor.
Жила - була колись одна мачуха, яка жила зі своєю дочкою Голеною і падчеркою Марусею.
Поки Голена била байдики, відпочивала і чепурилася, Маруся доглядала за будинком і тваринами.
Одного зимового дня мачуха покликала Марусю і дала їй дивне завдання:
„Голена хоче понюхати фіалки. Принеси їй квіти. І щоб без фіалок додому не верталася!“
Маруся попрямувала до лугу, де зазвичай навесні цвітуть фіалки.
Але була зима, довкола лежав сніг, і Маруся гадала, що додому таки не повернеться.
Вона втомилась і змерзла, коли раптом побачила велике вогнище.
Вона підійшла до нього, щоб зігрітися.
Навколо вогнища сиділо 12 чоловік, 12 місяців.
На найвищому стільці сидів Січень.
Він запитав Марусю, що вона шукає в лісі.
Коли вона розповіла йому про все, Січень передав свою владу Березню - і на мить прийшла весна.
Фіалки зацвіли, Маруся зірвала їх, подякувала і з квітками побігла додому.
Голена дивувалася, звідки Маруся принесла фіалки, та відразу вигадала нове завдання.
„Хочу лісової суниці. Принеси мені жменю. І щоб без суниці додому не верталася!“
Цього разу біля вогнища головувати взявся Червень, тож Маруся змогла принести додому цілу жменю суниць.
Голена розлютилася і послала Марусю за червоними яблуками.
І знову місяці допомогли Марусі, бо головував Вересень.
Голена не могла повірити власним очам, коли побачила яблука, і разом з мачухою вирушила на пошуки скарбів для себе.
Але вона була зла й ледача, не вміла просити й дякувати, і місяці їй не допомогли, і Голена з мачухою замерзли в лісі до смерті і додому так і не повернулися.
Bola raz jedna macocha, ktorá žila so svojou vlastnou dcérou Holenou a nevlastnou dcérou Maruškou.
Zatiaľ čo Holena nič nerobila, len oddychovala a parádila sa, Maruška sa starala o domácnosť i o zvieratá.
Jedného zimného dňa si Marušku zavolala macocha a dala jej zvláštnu úlohu:
„Holena si chce privoňať k fialkám. Prines jej kytičku fialiek. A varujem ťa, bez fialiek sa domov nevracaj!“
Maruška sa vydala na lúku, kde na jar zvyčajne kvitnú fialky.
Ale pretože bola zima a všade bol sneh, Maruška tušila, že domov sa už nevráti.
Bola veľmi unavená a premrznutá, keď tu zrazu uvidela veľkú vatru.
Pristúpila až k nej, aby sa zohriala.
Okolo vatry sedelo dvanásť mužov, dvanásť mesiačikov.
Najvyššie sedel Január.
Spýtal sa Marušky, čo robí v lese.
Keď mu všetko rozpovedala, Január odovzdal vládu Marcu - a na chvíľu prišla jar.
Rozkvitli fialky, Maruška si z nich natrhala, poďakovala a bežala s kytičkou domov.
Holena sa čudovala, odkiaľ Maruška priniesla fialky, ale hneď vymyslela novú úlohu.
„Dala by som si lesné jahody. Prines mi z nich za hrsť. A varujem ťa, bez jahôd sa domov nevracaj!“
Tentoraz sa vlády pri vatre ujal Jún, a Maruška tak mohla domov priniesť plnú hrsť jahôd.
Holena sa rozzúrila a poslala Marušku po červené jablká.
Mesiačikovia Maruške znovu pomohli, keď sa vlády ujal September.
Keď Holena uvidela jablká, nemohla uveriť vlastným očiam a spolu s macochou sa vydali hľadať svoje vlastné poklady.
Keďže však bola zlá a lenivá, nevedela poprosiť ani poďakovať, mesiačikovia jej nepomohli a Holena s macochou zamrzli v lese a domov sa už nikdy nevrátili.